Питання законності використання проксі-серверів і VPN найчастіше виникають у користувачів, які лише починають знайомство з цими технологіями. Здебільшого це пов’язано з тим, що такі сервіси часто позиціонуються як інструменти для обходу обмежень, встановлених інтернет-провайдерами або веб-ресурсами.
Насправді можливість обходу обмежень доступу до сайтів чи лімітів на однотипні запити (наприклад, під час парсингу даних) є лише побічним ефектом, а не основним призначенням цих технологій.
VPN-сервіси
Головне завдання VPN (Virtual Private Network — віртуальна приватна мережа) полягає у створенні захищених мереж, які дозволяють географічно розподіленим компаніям з офісами в різних містах або країнах безпечно обмінюватися даними.
Якщо спростити, компанії створюють віртуальну локальну мережу між офісами не за допомогою фізичних кабелів, а використовуючи VPN-протоколи. Це дозволяє розгорнути захищену мережу поверх наявної IT-інфраструктури — звичайного інтернет-з’єднання.
Комерційні VPN-сервіси працюють за схожим принципом: вони створюють власну зашифровану мережу та надають користувачам платний доступ до неї. У результаті інтернет-провайдер втрачає можливість безпосереднього контролю трафіку, а користувач отримує доступ до ресурсів, доступних у межах цієї мережі.
Попри те, що VPN самі по собі не є незаконними, вони зменшують рівень контролю з боку провайдерів, що іноді викликає занепокоєння державних органів. Станом на серпень 2023 року в Росії, Україні та Казахстані можливе блокування VPN-сервісів, але відповідальність для фізичних осіб за їх використання не передбачена.
У Білорусі ж використання VPN для обходу державних обмежень може призвести до адміністративного штрафу.
Проксі-сервери
Проксі-сервери спочатку створювалися як інструменти фільтрації трафіку та розподілу навантаження. Залежно від призначення, проксі завжди виступає посередником між користувачем і цільовим ресурсом та в більшості випадків є засобом контролю та захисту, а не обходу обмежень.
Найпоширеніші сценарії використання проксі-серверів:
-
Організація локальної мережі — комп’ютери компанії отримують доступ до інтернету через проксі з налаштуваннями відповідно до внутрішніх політик;
-
Захист корпоративної мережі — проксі дозволяє лише визначені сценарії обміну даними, блокуючи несанкціоновані з’єднання;
-
Зменшення навантаження на зовнішні канали — проксі кешує популярні дані, дозволяючи отримувати їх локально без повторного завантаження з інтернету.
Як проксі допомагають обходити обмеження?
Механізм доволі простий:
-
Обхід блокувань провайдера — проксі-сервер, розміщений в іншій країні, підпорядковується законам цієї юрисдикції. Користувач підключається до проксі легально, а він, своєю чергою, звертається до ресурсу, якщо той не заблокований у країні розміщення сервера.
-
Обхід обмежень з боку сайтів — багато сайтів блокують часті однотипні запити. Запити з різних IP-адрес, особливо з мобільних проксі, зазвичай сприймаються як трафік від реальних користувачів.
Як бачимо, цей процес не передбачає зламів, несанкціонованого доступу чи викрадення даних. Водночас у Білорусі обхід державних обмежень може вважатися адміністративним порушенням.
У Росії, Казахстані та Україні особиста відповідальність фізичних осіб відсутня, а отже, використання проксі-серверів є законним.
